Історія міста

у 1501-1503 р.р. внаслідок війни Московії з Великим князівством Литовським наш край у складі Чернігово-Сіверських земель України приєднала до себе Велике Московське князівство.Почався московський період в історії нашого краю,який тривав до початку XVIIстоліття.В першій половині XVIст. виникають села Івот,Лушники,Погрібки,Собич,Собичево,Пироговка,а в кінці XVI - на поч. XVII cт.в краї створюються Локотки,Чапліївка,Клишки та інші населені пункти.

Важливу роль в заселенні та опануванні нашого краю зіграло українське козацтво.,зокрема і Запорозька Січ.Це було пов'язано з виробництвом пороху на Шосткинщині та війнами козаків з Кримом та Москвою,повстаннями українських селян та козаків проти польської шляхти і магнатів.Московський уряд будує тут свої складні лінії оборони,що проходили і по території нашого краю.

У 1618 році після війни та Деулінського перемир'я між Москвою та Польщею наш край у складі Чернігово-Сіверщини опинився вже під владою Речі Посполитої до 1648 року. Велику роль в опануванні нашого краю зіграв польський шляхтич,Новгород-Сіверський староста О.Пясочинський,якийсприяв заселенню та господарському підйому в краї,але проводив польську політику,що визивало незадоволення та опір українців.В першій половині XVIIст. з'являються с.Вороніж,Каліївка,Глазово,Вовна,Дубрівка,Богданівка,пізніше,у 60-х- 70-х- р.р.с.Преображенське(Ображіївка сьогодні),с.Маков та інші.

У 1648-1657- ті роки під час Національно-визвольної війни та революції українського народу проти Речі Посполитоїпід проводом Б.Хмельницького козацтво та селяни нашого краю брало активну участь в усіх подіях війни та постачало порох українськім військам.

У 1654 році була створена Воронізька сотня Ніжинського козацького полку Війська Запорозького(Гетьманщини),як адміністративний центр округи з підпорядкуванням більшості сел нашого краю.

З 1651 року .після невдачів Берестейської битві та Білоцерківського договіру України та Польщі,маса розчарованих селян і козаків Правобережжя,Подолії,Брацлавщини,Київщини стали переселятися на Лівобережжя,Сіверщину.зокрема і в наш край,заселили Слобожанщину.

Під час війни Польщі проти Московії у 1663-11664 р.р. польська армія короля Яна КазиміраIII з полками правобережного гетьмана П.Тетері вдердася на Лівобережну Україну,вела бої, в боях та обороні Глухова від польської армії брали участь козаки Воронізької сотні Ніжинського полку,а в січні -лютому були бої і в землях нашого краю.В народній пам'яті про ці події та місця біля с.Ображиївка залишилася згадка як про " Червоний шлях".

У 1660-х -1670-х р.р. ув Шостці розвивається приватне порохове виробництво, ростуть млини,виростає вже велике поселення на річці Шестка з селянами та козаками,які тут проживають постійно.Універсали гетьманів Лівобережної України І.Самойловича(1676р.) та І.Мазепи(1687р.та 1688р.) сприяли зростанню господарства та заселенню поселенню Шостка.Ми вважаємо,і небезпідставно, що містечко Шостка з'явилося саме в цей час,приблизно в середині(можливо в першій треті) XVII століття, раніше побудованого у XVIIIст.заводу. На річці Шестка вже наприкінці XVIст. існував козацько-селянський великий хутір,на млинах якого виоробляли для потреб війни чорний димний порох.Тому, дата заснування міста Шостка, як поселення знаходиться в площині подій історії XVI- XVII ст.і ніяк не у зв'язку побудовою порохового заводу царським урядом Російської імперії у !739 році.

Події північної війни(1700-1721р.р.) між Швецією та Росією торкнулися і нашого краю;на річці Десна шведи та росіяни зустрілися в бою за спробу оволодіти переправою. зараз є місце ,яке зветься за с.Пироговка "Петровські редути".шведські та російські війська були в с.с. Собич,Вороніж,Чапліївка.В с.Погрібки знаходилась штаб-квартира царя ПетраI,звідки він дав наказ кн.Меньшикову зруйнувати столицю Гетьманщини м.Батурин, в кінці листопада 1708 року.

У 1702 році був заснован храм на честь св'ященномученика Харлампія,і покровителем храму став генеральний осавул Антон Гамалія.Виникає слободка біля храму.За підтримки І.Мазепи ці володіння були передані родині І.Скоропадського,з 1709р. гетьмана лівобережної України.Але ім'я А.Гамалія назавжди залишилося за храмом і слободкою.

у 1711-1714р.р. Указами царського уряду в Шостці організовано прийом селітри. У 1737р.Сенат наказав Малоросійській військовій канцеляріїналагодитивиробництво пороху для армії.Організуватипорохове виробництво доручалося майору Постельному(Постельникову).

7 грудня 1738 року вийшов Указ Сенату графу П.Румянцеву створити на річці Шостка другий пороховийзавод.В серпні 1739р. пороховий казенний завод був збудований та почав свою роботу. Але у 1764р. він був закритий і відновив свою діяльність тільки у 1771році.Це було пов'язано з першим поділом Польщі у 1772 р. та російсько-турецькою війною 1768-1774 р.р.До кінця XVIII ст. створюється і майбутній посад шостка із солдат .робітників ,службовців заводу та їх родин.Окреслила територію Шостки т.зв. " квадратная верста".у 1772р. тут проживало біля заводу близько 51 людина,а у 1892 році вже 5386 чоловік.

Під час російсько-французської війни 1812 року Шосткинський пороховий завод безперебійно постачав арміїРосії порох,набої ,за що після вигнання військ Наполеона всі робітники та керівники і службовці заводу отримали подяку від головнокомандуючого російської армії М.Кутузова та премію. Великий вклад в розвиток заводу і Шостки в 20-х 30-х р.р. зробив командир заводу генерал-лейтенант В.В.Гербель,який 17 років керував цим підприємством.При ньому Шостка перетворилася в красиве та своєрідне військове містечко із зеленими скверами,тихими і охайними вуличками,де росли троянди.як на вул.Садова біля управління заводу на вул.Садова(зараз вул.Леніна).

У 1853-1856 р.р. підчас Кримської війни завод напружено працював ,постачаючи порох російській армії в Криму.Наслідком подій війни стала потреба проведення реформ та переобладння новою технікою пороховий завод.

За указом царського уряду і у зв'язку з існуванням у нашому краї певних передумов, у 1848 році був побудований новий воєнний завод - перший в Україні та другий в Російській імперії-капсюльне підприємство (зараз завод " Імпульс").21 липня 1848 року завод почав роботу.А вже під час Кримської війни(1853-1856р.р.) капсюльний завод Шостки виробив 50 млн. штук капсюлів.Після поразки в цій війні російській уряд почав інспекції воєнних заводів і проведення реформ.У 80-х 90-х роках завод став більш потужним, це показала російсько-турецька війна 1877-1878р.р.,коли завод постачав російської армії на Балканах свою продукцію. Створення військових блоків в Європі: Троїстого союзу( Німеччина,Австро-Угорщина,Італія) , та початком оформлення блоку країн майбутньої Антанти(Великобританія,Франція,Росія) починається гонка озброєньна континенті ,який готувався до світової війни,що і стало наслідком інженерно-технічних військових перетворень на двох оборонних заводах Шостки ,їх збільшенню, впровадженню нових технологій ї механізації.капсюльний завод вже у кінці XIXст. став великим і важливим в усій Російській імперії.Біля заводу виникла слободка " Капсюль" ,де жили робітники.службовці.солдати й чини і їта керівники заводу.Будинки,бараки.пральня.лазарет,лазня,церква-Собор Пресвятої Богородиці.головна вулиця була названа на честь першого директору капсюльного заводу Ф.Д.Петерсона.Так створюється західна частина Шостки -сучасний " поселок ім.В.Куйбышева".

В кінці XIXст. Шосткинщина входила в бурхливу Новітню історію.